Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Новини

29 червня

В ЦДАМЛМ України відбулася зустріч директора Чижової О.В. з провідним науковим співробітником Київського національного музею російського мистецтва Агеєвою Н.Є. Агеєва Н.Є. передала до ЦДАМЛМ України на постійне зберігання документи (листування, фото), пов’язані з родиною відомого українського художника-графіка Гагенмейстера Володимира Миколайовича та мистецтвознавця, колекціонера Ігоря Диченка, які зберігалися у Ерн (Гагенмейстер-Корецької) О.В., доньки художника. Після архівного описування зазначені документи будуть долучені до фонду художника Гагенмейстера В.М. (ф.397).


24 червня

Шановні друзі та колеги!

До Вашої уваги рубрика «Чи знаєте Ви що?».

Сьогодні Ви дізнаєтесь про легендарне місце відпочинку видатних діячів українського мистецтва – «Літературно-мистецькі Плюти». Цей відділ Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України є своєрідним оазисом творчості, натхнення та відпочинку всіх творчих людей.

«Літературно-мистецькі Плюти» знані своєю гостинністю та привітністю. Чарівна природа с. Плюти сприяє створенню та реалізації нових проектів: фестивалі, воршопи, виставки, музичні та театральні вечори, творчі зустрічі, посвята в студенти, проведення інших креативних подій.

До зустрічі в «Літературно мистецьких Плютах»!


23 червня

Директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова і завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Микола Щербак, підписали угоду про співпрацю. Угодою передбачається сприяння у організації та проведенні ознайомлювальних екскурсій, виробничої практики для студентів, працевлаштуванні випускників, забезпечення співпраці працівників ЦДАМЛМ України і професорсько-викладацького складу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


23 червня

До 20-ї річниці Конституції України Державна архівна служба України спільно із Національним заповідником «Софія Київська» у музеї «Будинок митрополита» презентували виставку документів «Конституційний вимір українського державотворення».

Детальніше

Виставка підготовлена за документами центральних державних архівів України та Державного архіву Закарпатської області. На виставці були представлені документи і матеріали, які відображають найважливіші історичні моменти конституційних процесів на складному й довгому шляху державотворення України. Серед матеріалів, представлених із фондів ЦДАМЛМ України, експонувалися документи з особових фондів поета Володимира Сосюри, а також з фонду друкованих видань, що зберігаються у ЦДАМЛМ України «Проект Конституції. Основних державних законів Української Народної Республіки. 1921 р.»

Детальніше за посиланням.

Фоторепортаж


22 червня

Сьогодні, за ініціативи адміністрації ЦДАМЛМ України колектив архіву-музею мав можливість відвідати експозицію «Врятовані скарби Італії» у Музеї Ханенків, де представлено сімнадцять картин із музею Кастельвеккіо у Вероні (Італія).

Щиро дякуємо співробітникам Музею Ханенків за надану можливість і за приємність символічного подарунку до 20-ї річниці Конституції України!


21 червня

Шановні друзі та колеги!

ЦДАМЛМ України щиро вітає з перемогою Надію Сокольчук, яка першою надіслала правильні відповіді на запитання вікторини «Архівні лабіринти».

Запрошуємо переможницю Вікторини до архіву-музею для вручення ексклюзивного подарунку – приватна екскурсія архівними сховищами та меморіальними кабінетами ЦДАМЛМ України.

Стежте за анонсами подій архіву-музею та беріть активну участь у вікторині «Архівні лабіринти».

До зустрічі та нехай щастить!


17 червня

Шановні друзі та колеги!

Сьогодні стартує другий блок запитань вікторини «Архівні лабіринти».

Підведення підсумків першого блоку питань вікторини та ім’я переможця ЦДАМЛМ України оголосить 21 червня.

Стежте за анонсами подій архіву-музею та беріть активну участь у вікторині.

Бажаємо успіху!


14 червня

З нагоди 235-річчя від дня народження видатного архітектора Вікентія Беретті в.о. начальника відділу використання інформації документів, кандидат мистецтвознавства Ілона Таміліна взяла участь у прямому ефірі телеканалу «Київ». У програмі «Ранок по-київськи» вона розповіла про деталі життя і творчості митця, а також представила декілька документів з родинного фонду архітекторів Вікентія та Олександра Беретті, що зберігається у ЦДАМЛМ України.

Телеканал Київ


14 червня

У день народження видатного архітектора Вікентія Беретті в старовинному залі ЦДАМЛМ України звучала камерна музика українських композиторів ХІХ-ХХІ століть.

Детальніше

Концерт камерної музики відбувався в рамках проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» і до закриття ювілейної художньо-документальної виставки за участю заслуженої артистки України Ірини Беспалової-Примак (сопрано), лауреатів міжнародних конкурсів Юлії Ковальової (флейта), Олени Якуніної (фортепіано). У програмі звучали твори класиків Миколи Лисенка, Марка Кропивницького, Бориса Лятошинського, Євгена Станковича, молодих авторів Анастасії Комлікової, Євгенії Марчук.

До Вашої уваги декілька світлин під час і після концерту камерної музики в ЦДАМЛМ України.

Фоторепортаж


9 червня

Заступник директора – головний зберігач фондів ЦДАМЛМ України Малярчук Т.М. прийняла участь та виступила із доповіддю «Ведення обліку у музеях» на науковому семінарі "Архіви музеїв Київщини – складова Національного архівного фонду України", який відбувся в малій сесійній залі Київської облдержадміністрації та був організований Державним архівом Київської області з нагоди Міжнародного дня архівів. В семінарі прийняли участь начальник Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Подолянець І.І., начальник відділу формування Національного архівного фонду України Департаменту діловодства, формування, зберігання та обліку документів Національного архівного фонду Державної архівної служби Кузнецова М.І., відповідальні працівники Державного архіву Київської області, музеїв та архівних установ Київської області.


7 червня

До уваги користувачів архівної інформації.

Після проведення описання та переробки описів первинного розбирання, для користувачів архівної інформації стали доступні наступні фонди, що зберігаються в ЦДАМЛМ України.


6 червня

Шановні друзі та колеги!

В рубриці «Чи знаєте Ви що?» представляємо «Словничок дослідника архіву». Завдяки якому Ви дізнаєтесь про основні терміни, що використовуються в архівній галузі.

Сьогодні публікуємо першу частину Словничка, яка також може бути й пам’яткою дослідника.


3 червня

Привітання від наших колег УНДІАСД, ДНАБ, м.Київ та ДЕКС ЦДАУ України – вони ж збірна команда «Спільна справа».


2 червня

Відбулось засідання НМР.

Було розглянуто одне питання: форма акту звіряння наявності музейних предметів.


1 червня

Працівники ЦДАМЛМ України прийняли участь 01 червня 2016 р. о 14:00 у Київському міському будинку учителя (м.Київ, вул.Володимирська, 57) на відкритті документальної виставки «Ми – діти твої, Україно!», присвяченої Міжнародному дню захисту дітей.

Детальніше

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки з Центральним державним архівом громадських об’єднань України, Товариством «Україна – Світ» (Україна), Київським міським будинком учителя, Українською недільною школою в Афінах «Трембіта» (Греція), Українською школою «Веселка» в Гаазі (Королівство Нідерланди), Українською закордонною школою ім. Лесі Українки в Неаполі (Італія), Українською школою «Еллісів» в Осло (Норвегія) за підтримки Міністерства закордонних справ України та Державної архівної служби України.

Основу експозиції складають маловідомі широкому загалу документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки про діяльність окремих українських громадських організацій Європи, Канади та США щодо захисту прав дітей в усьому світі.

Фоторепортаж


25 травня

25 травня 2016 року у рамках святкування 50-річчя від заснування Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України на території відділу «Літературно-мистецькі Плюти» для працівників архівних установ відбувся захід «Весна в Плютах».

Детальніше

Мальовниче село Плюти Обухівського району Київської області завжди було улюбленим місцем відпочинку та творчих пошуків багатьох видатних митців. Серед його гостей – письменники Павло Загребельний, Андрій Малишко, Максим Рильський, Юрій Смолич, художники Михайло Дерегус, Василь Касіян, композитори Григорій і Платон Майбороди і не лише. Останнім часом, щороку у травні, на території відділу «Літературно-мистецькі Плюти» відбувається захід «Весна в Плютах».

Цьогоріч для архівістів вперше і з успіхом проведено пізнавальний квест «Шляхами митців». Шість завдань цього квесту були із великим захопленням виконано командами з десяти архівних установ (а саме – ЦДАМЛМ України, ЦДАГО України, ЦДІАК України, ЦДЕА України, ЦДКФФА України імені Г.С.Пшеничного, ЦДАЗУ, Укрдержархів, УНДІАСД, ДЕКС, Державна архівна наукова бібліотека, м. Київ). У всіх учасників залишилися незабутні враження, а організатори вдячні кожному з архівістів за активну участь в цій інтелектуальній пригоді.

Кожна з команд представила свої творчі домашні завдання, і таким чином ще раз привітала ЦДАМЛМ України з 50-річчям, а також на згадку саме про цю історичну подію було висаджено 13 дерев роду Катальп на «Алеї архівістів».

У заході взяли участь перший заступник Голови Державної архівної служби України Іван Кісіль, директори Центральних державних установ України, спеціальним гостем став заслужений журналіст України, володар звання «Всенародне визнання» СЖУ Валентин Васильович Щербачов.

Дякуємо всім, хто залишається разом із ЦДАМЛМ України, і маємо надію, що будемо частіше бачити вас на всіх наших наступних подіях!

Фоторепортаж


25 травня

Привітання від колег центральних державних архівів столиці, державних архівів Київської області та м.Києва, УНДІАСД, Державної наукової архівної бібліотеки, м.Київ, Державного центру збереження документів НАФ, ДЕКС ЦДАУ України.


25 травня

Шановні друзі та колеги!

В рубриці «Чи знаєте Ви що?» представлено перші відгуки відвідувачів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва.

Долучитись до сучасної історії архіву-музею може кожен!

Відвідайте ювілейну виставку «Архів-музей у просторі і часі» та залиште свій відгук про неї.

До зустрічі в архіві-музеї!


24 травня

Оголошення!

Змінено режим роботи читального залу.

25.05.16 читальний зал ЦДАМЛМ України буде працювати до 12.00.

Адміністрація


23 травня

Фоторепортаж зі святкування 50-річчя від дня заснування Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України


23 травня

Привітання від Литовського архіву літератури та мистецтва.


18 травня

У міжнародний день музеїв, 18 травня, в рамках проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» до 50-річчя від дня заснування Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбувся сольний концерт Славоміра Добржанського (фортепіано, США).

Фоторепортаж

Преса

18 травня

Шановні друзі та колеги!

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України продовжує приймати поздоровлення з нагоди ювілею.

Привітання від Колегії Укрдержархіву.


17 травня

В приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України з нагоди 50-річчя від дня заснування відбулося урочисте відкриття масштабної художньо-документальної виставки «Архів-музей у просторі і часі».

Детальніше

У відкритті заходу взяли участь заступник Міністра – керівник апарату Ганна Онищенко, Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова, директор ЦДАМЛМ України Олена Чижова, директори Центральних державних установ України.

З вітальним словом виступили: онук видатного українського композитора Кирила Стеценка, заслужений артист України, скрипаль Кирило Стеценко; Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Анатолій Паламаренко; Герой України, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія», доктор філологічних наук В’ячеслав Брюховецький; лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи Сергій Білокінь; голова ЦК профспілки працівників державних установ України Юрій Піжук; голова Спілки архівістів України, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Шевченка, Микола Щербак; режисер, народний артист України, художній керівник Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Едуард Митницький; літературознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Сергій Гальченко; представники творчих спілок, архівних та музейних установ.

Серед презентованих матеріалів виставки – документи, музейні предмети, друковані видання з особових фондів видатних українських митців: художників Фотія Красицького, Олександра Богомазова, Василя Єрмилова, архітекторів Вікентія і Олександра Беретті, Валентина Фельдмана, поета Павла Тичини, письменників Григорія Майфета, Івана Багряного, акторів Степана Шагайди, Романа Черкашина, режисера Едуарда Митницького, композитора Кирила Стеценка, співаків Клари Брун, Михайла Донця, мистецтвознавця Романа Корогодського та інших. Чільне місце на виставці посідають картини відомих художників Миколи Глущенка та Тетяни Яблонської. Більшість матеріалів було представлено вперше.

Виставка триватиме до 15 червня 2016 року.

Преса

Фоторепортаж


18 травня

Шановні друзі та колеги!

З 18 травня 2016 року ЦДАМЛМ України розпочинає вікторину «Архівні лабіринти».

Положення про вікторину.

Тож, перший блок запитань:

1. Як називається найбільше архівосховище Європи літературно-мистецького профілю?

2. Як називається віртуальний проект, завдяки якому дослідники та шанувальники ЦДАМЛМ України можуть побачити та прочитати, коли і яким чином унікальні документи потрапили до архіву-музею, які особисті й історичні колізії супроводжували їх появу на світ?

3. Хто був першим директором ЦДАМЛМ України?


18 травня

Шановні друзі та колеги!

Сьогодні нас вітає класик сучасної української музики та добрий друг архіву-музею Леонід Грабовський.

Детальніше

Наше спілкування почалося у травні 2013 року, Леонід Олександрович завітав вперше до архіву-музею і «знайшов» свої автографи (!!!) музики до кінофільмів.

5 грудня 2013 року в ЦДАМЛМ України відбулися презентація особового фонду Леоніда Грабовського, творча зустріч та його авторський концерт. Український композитор-авангардист передав на постійне зберігання до архіву-музею рукопис відомого твору «Пастелі» на вірші Павла Тичини для сопрано, скрипки, альта, віолончелі та контрабаса (1964) та автографи власних творів, написаних у 1960-80-х роках в Києві.

11 вересня 2015 року до Дня українського кіно в рамках проекту «АРХІВажлива справа» архів-музей представив копії окремих аркушів партитур Леоніда Грабовського, його музики до кінофільмів «Карти» (режисера О.П.Сергієнка за оповіданням А.П.Чехова «Вінт») та «Туманність Андромеди» (режисера Є.Ф.Шерстобитова за однойменним науково-фантастичним романом І.А.Єфремова).

Дякуємо Леоніду Олександровичу за підтримку, плідну співпрацю та привітання!


11 травня

Шановні друзі та колеги!

Відзначаючи ювілей архіву-музею, ми підготували для Вас багато цікавого: імпрези, виставки, концерти, творчі зустрічі та вікторину.

Сьогодні Ви дізнаєтесь про найбільший особовий фонд ЦДАМЛМ України – рубрика «Чи знаєте Ви що?».

Стежте за анонсами подій архіву-музею та беріть активну участь у вікторині «Архівні лабіринти»!

Бажаємо успіху та до нових зустрічей!


10 травня

Шановні друзі та колеги!

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України продовжує рубрику «Чи знаєте Ви що?».

Сьогодні Ви дізнаєтесь про історію "перших кроків" архіву-музею, про нашого першого директора, яка поклала початок формуванню найбільшої скарбниці фондів особового походження мистецького профілю в Україні.

Вітаємо всіх з нашим ювілеєм та святами!

Дякуємо всім дослідникам і читачам, які були і залишаються з нами!


4 травня

Сьогодні, 4 травня 2016 року, ЦДАМЛМ України - 50 років!

Постанова №357 Ради Міністрів Української РСР від 4 травня 1966 року - історичний документ, який символізує "момент народження" архіву-музею.

Щиро вітаємо всіх з нашим ювілеєм і особливо колектив ЦДАМЛМ України!

Кожен архівний документ, музейний предмет і друковані видання - свідчення історії і пам'ять нації!

Дякуємо всім дослідникам і читачам, які були і залишаються з нами!

Збережемо історію разом!


Анонси


АРХІВажлива СПРАВА

24 червня

28 червня 1996 р. Верховною Радою України прийнято та затверджено основний закон держави – Конституцію України, яка стала першою Конституцією незалежної України та визначила базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їхні відносини та компетенцію, а також права, свободи й обов'язки громадян.

З нагоди святкування 20-річниці Конституції України та 150-річчя від дня народження відомого українського історика, громадського та політичного діяча Миколи Прокоповича Василенка (1866-1935) у рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Микола Василенко неординарна та багатогранна особистість: педагог, професор, історик, академік, міністр Народної освіти, суддя, редактор газети «Киевское Слово», голова історичного товариства «Нестора літописця», громадський та політичний діяч, автор науково-популярних, публіцистичних, критичних статей з історії України та права, бібліографічних оглядів в різних київських та петербурзьких газетах, словниках Брокгауза і Ефрона, Граната. Так, наприклад, більше 400 його праць присвячено саме питанням історії права в Україні.

У 1918 році Микола Василенко очолює Міністерство народної освіти, яке починає активно розвивати видавничу справу в Києві. В результаті – в рази збільшується кількість видань та тиражі приватних і кооперативних видавництв. За його ініціативи, зокрема, засновано Національну бібліотеку Української держави (НБУВ). Вражає й науково-педагогічна діяльність професора Василенка, який читає лекції з історії України та історії українського права в Народному університеті, в Університеті Святого Володимира, на Вищих жіночих курсах, у Комерційному та Правничому інститутах. Також Микола Василенко є одним із засновників Української академії наук (з 1920 р. – дійсний член академії, в 1921 р. – одноголосно обраний президентом, проте радянський уряд не дав своєї згоди на це) та ініціатором відкриття українських університетів в Києві й Кам'янці-Подільському.

Микола Василенко товаришував та співпрацював з істориками Михайлом Грушевським, Євгеном Ківлицьким, Орестом Левицьким, Панасом Матюшенком, Венедиктом Мякотином, Дмитром Петрушевським, археологом Вадимом Модзалевським, правознавцем Богданом Кістяковським, перекладачкою Марією Требинською.

В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із письмовою відповіддю Миколи Василенка його високості Олександру Миколайовичу про позбавлення свого звання приват-доцента університету Святого Володимира (1913 р.); посвідченням про роботу в редакції газети «Киевская мысль» (1914 р.); книгою історика «Очерки по истории Заподной Руси и Украины» (1916), яка зберігається в колекції Юрія Яновського; особистими фотографіями вченого разом з випускниками першого випуску Юридичного інституту (1920 р.) та дружиною; свідоцтвом про шлюб з Наталею Полонською-Василенко (1923 р.).

Документи Миколи Василенка зберігаються в його особовому фонді (ф. 542). Матеріали фонду передав Борис Матушевський у 1970 році першому директору ЦДАМЛМ України Людмилі Проценко. У фонді друкованих видань архіву-музею зберігаються його праці «Очерки по истории Заподной Руси и Украины» 1916 року та «Пам’ятник української правничої літератури XVIII століття» 1925 року (Ювілейний збірник Наукового товариства імені Шевченка у Львові).

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


13 червня

У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 75-річчя від дня народження відомого українського актора, сценариста й кінорежисера Івана Васильовича Миколайчука (1941–1987) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Станом на 13.06.2016 року особовий фонд Івана Миколайчука (ф. 1154) налічує 34 од.зб. за 1950-і–1983 роки. Серед них – фотографії актора в ролях, його кінопроби та робочі моменти під час зйомок, фотокопії сценаріїв фільмів «Білий птах з чорною ознакою» та «Вавилон–ХХ». Документи актора передано до архіву-музею вдовою Марією Євгенівною Миколайчук і фотографом, їхнім другом, Еммою Михайлівною Саржинською в 1990 та 1991 роках.

В ЦДАМЛМ України крім особового фонду актора, зберігаються документи про «історію життя» кінофільмів «Небелиці про Івана», «Мечтать и жить», «Вавилон ХХ», «Білий птах з чорною ознакою», «Такая поздняя, такая теплая осень», «И память отзовется», «Бирюк» (авторські заявки, акти, листування та договори з авторами сценаріїв та режисерами, літературні та режисерські сценарії, творчо-виробничі розробки кіносценаріїв, висновки на сценарії та фільми) – фонд Київської кіностудії художніх фільмів імені О.П. Довженка (ф. 670); спогади про актора «Фестиваль з погляду Фабіана» та стаття «Іван Миколайчук поза іконостасом» – фонд Романа Корогодського (ф. 1297); документи про присвоєння звання лауреата Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка кіноактору, режисеру-постановнику, кінодраматургу Івану Васильовичу Миколайчуку (посмертно) за створення різнопланових національних образів у фільмах «Сон», «Тіні забутих предків», «Бур’ян», «Комісари», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон-ХХ», «Така пізня, така тепла осінь» (подання, витяги з протоколів, рецензія та ін.) – фонд Комітету по Державних преміях УРСР імені Т.Г. Шевченко в галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури при Раді Міністрів УРСР (ф. 979); книги «Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії» (1991) та «Миколайчук: магія любові» (упорядник Марія Миколайчук, 2011) – фонд друкованих видань ЦДАМЛМ України.

В онлайн режимі пропонуємо ознайомитись із індивідуальними фотографіями Івана Миколайчука та у групі з рідними, Михайлом Ткачем, Василем Сичевським, Костем Степанковим, Леонідом Осикою та ін.; статтею Романа Корогодського «Іван Миколайчук поза іконостасом»; заявою Івана Миколайчука та Юрія Іллєнка до директора кіностудії імені О.П. Довженка Василя Цвіркунова про збільшення авторського гонорару.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


Квітень
20 квітня

У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 120-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського художника-графіка Василя Ілліча Касіяна (1896-1976) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Василь Касіян особисто передав документи, творчі матеріали до архіву-музею протягом 1969-1971 років. Окремі графічні твори були придбані у майстра за 300 карбованців у 1971 році. Особовий фонд художника № 196, опис 1, 2 містить 504 од.зб. за 1925-1976 роки. Серед документів - художні твори, рукописи теоретичних праць, листи, матеріали громадської, наукової, педагогічної, службової діяльності Касіяна. У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються художні альбоми, які представляють творчість Василя Касіяна; книжкові видання з дарчими написами художника, його мистецтвознавчі дослідження, спогади про митця. Велика кількість документів Василя Касіяна представлена у фондах державних установ, творчих спілок та інших фондоутворювачів ЦДАМЛМ України.

В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із автопортретом Василя Касіяна 1947 року з дарчим написом художнику Олександру Довгалю; рукописом запису про художника-бойчукіста Івана Липківського; фотографією з поетом Михайлом Ткачем 1958 року; творами 1960-х років – авторський естампи лінориту «Дерева», портрету американського митця Роквелла Кента; дарчим написом Касіяна на власній праці «Мистецтво Тараса Шевченка» видатному майстру пензля Миколі Глущенку 1964 року.

Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо ознайомитися з документами про життя і творчість Василя Касіяна у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Преса

Березень
29 березня

У рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" та з нагоди 115-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського письменника, перекладача Валер’яна Петровича Підмогильного (1901-1937) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Документи Валер’яна Підмогильного надійшли на державне зберігання до архіву-музею від Таїсії Автономівни Коваленко, сестри дружини поета Євгена Плужника, у 1968 році. Особовий фонд письменника №107 містить 34 од.зб. за 1917-1967 роки, серед яких рукописи творів Підмогильного, біографічні документи, листи, матеріали дружини письменника Катерини Червінської. У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються прижиттєві видання творів письменника, переклади французьких письменників, книги про його життя і творчість, спогади.

В онлайновому режимі пропонуємо ознайомитися із атестатом письменника про закінчення Катеринославського Першого реального училища 1917 року; закордонним виданням книги оповідань 1923 року; фотографією письменника 1932-го року; листом Валер’яна Підмогильного до сина Романа, написаним у дні арешту; рукописом нарису «Аскольдова могила»; дарчим написом Підмогильного на власному романі «Місто» 1928 року; листом про повну реабілітацію письменника 1956 року.

З описом особового фонду №107 пропонуємо ознайомитися на офіційному сайті ЦДАМЛМ України у рубриці «Про архів», розділ «Описи фондів ЦДАМЛМ України».

Дослідників української літератури запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Валер’яна Підмогильного, одного з яскравих представників «Розстріляного Відродження», у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


12 березня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-річчя від дня народження відомого українського оперного співака та педагога Івана Сергійовича Паторжинського (1896-1960) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Іван Паторжинський створив багато яскравих сценічних образів. Крім оперних партій виконував чимало українських народних пісень, займався педагогічною та суспільно-громадською діяльністю, очолював Українське театральне товариство (1948-1954).

Перші документи, серед яких ноти та фотографії І.С.Паторжинського, на державне зберігання надійшли у 1970 році від Марфи Хомівни Снаги-Паторжинської, дружини співака; у 1985 році творчі матеріали, листування, фотографії, біографічні матеріали, ноти передала його дочка Галина Іванівна Паторжинська.

Сьогодні особовий фонд І.С.Паторжинського (№1106) налічує 483 од.зб, 2772 док. за 1907-1986 рр.

У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України зберігаються арії, романси та пісні з репертуару Івана Паторжинського та книги про життя і творчість відомого оперного співака.

Особисті речі Івана Паторжинського: концертний фрак, жилетки, сорочки, краватки, вишитий рушник, дорожній набір, хрест – елемент костюму 1950-х рр., ордени, медалі, нагрудні значки; унікальний емблемний прапорець фестивалю «Української пісні в Канаді» 1946 р. зберігаються в музейній колекції ЦДАМЛМ України.

В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися з фотографіями І. Паторжинського, З. Гайдай, М. Гришка, І. Шведова; альбомом малюнків та епіграм «Дружні жарти» (1942 р.), листом Івана Паторжинського до дружини, М.Ф.Снаги-Паторжинської та програмкою оперної вистави (Канада, 1946 р.).

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


Лютий
4 лютого

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 125-річчя від дня народження українського поета, державного і громадського діяча Павла Григоровича Тичини (1891-1967) представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Лідія Петрівна Тичина, дружина поета, передала більшу частину документів на державне зберігання до ЦДАМЛМ України у 1976-1977 рр., серед яких один із варіантів білового автографа поеми «Похорон друга», вірша «Океан повен» та невелику кількість фотодокументів. До особового фонду П.Г.Тичини в 1980-х – 1990-х рр. надходили документи від А.К.Павлюка (службовця банку, колишнього співака робітничого хору, яким поет керував на початку 1920-х рр.), І.Д.Блюдо (директора квартири-музею П.Г.Тичини), С.І.Кота, Л.В.Череватенка та ін.

Сьогодні особовий фонд П.Г.Тичини налічує 17186 од.зб., 148 тис. док. та є найбільшим особовим фондом в ЦДАМЛМ України.

Цікавим фактом життя Павла Тичини є те, що в молоді роки він грав у симфонічному оркестрі на гобої і кларнеті, співав у хорі Чернігівської духовної семінарії, збирав український музичний фольклор, працював диригентом семінарського хору, а пізніше виступив одним із засновників хору-студії Музичного товариства імені М.Д.Леонтовича.

В онлайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією поета ([поч. 1940-х рр.]); матрикулом (заліковою книжкою) Павла Тичини – студента Київського комерційного інституту (1917 р.); автобіографією поета (1938 р.); нотатками Тичини до історії хору-студії імені М.Д.Леонтовича (1940-ві – 1960-ті рр.); обкладинкою до збірки поезій «Золотий Гомін» (1922 р.); графічним портретом П.Г.Тичини роботи В.І.Касіяна (1944 р.).

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Марія Косторних.


Січень
21 січня

22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися головні урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну.

Детальніше

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди святкування Дня Соборності України представляємо документи з Колекції українських колекціонерів-збирачів творів літератури і мистецтва, особових фондів українського письменника Антоненко-Давидовича Бориса Дмитровича (1899-1984) та державного і політичного діяча Винниченка Володимира Кириловича (1880-1951) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією Першого українського революційного уряду; розмінною монетою УНР номіналом 50 шагів, Знаком Державної скарбниці Української Держави номіналом 1000 крб. (перші українські паперові гроші, 1918 р.) та обкладинкою книги Михайла Грушевського.

Документи пов’язані з життям та творчістю Володимира Винниченка зберігаються в особовому фонді українського письменника; цікаві матеріали знаходяться у фонді Бориса Антоненко-Давидовича ([Збірка] статей, досліджень, нарисів з історії України та українського народу, [1920-ті] рр.). У фонді друкованих видань ЦДАМЛМ України представлені видання 1920-1990-х років, присвячені історичним подіям в Україні 1917-1920 рр.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала головний спеціаліст відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Косторних Марія.


20 січня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи з особових фондів Григорія Гаєвського, Анатоля Петрицького, Олександра Хвостенка-Хвостова.

Детальніше

Роботи цих художників, а також Вадима Меллера, Наталії Горбунової, Василя Греченка, Олександра Сальмана, Леоніда Братченка, більшість з яких експонується вперше, нині представлені на художньо-документальній виставці «УКРАЇНСЬКА СЦЕНОГРАФІЯ ХХ ст.» (з архівної та музейної колекцій ЦДАМЛМ України).

Значна частина документів була передана до архіву-музею художниками особисто або їх близькими родичами. Зокрема, у 1969 і 1970 роки документи українського актора, режисера, художника, педагога Григорія Гаєвського (1872-1933) передали діти митця – донька Інна та син Анатолій.

Ім'я Григорія Гаєвського сьогодні майже забуте, але думаю, що це лише питання часу. У його особовому фонді (ф.216), наприклад, є ескізи декорацій, світлини з вистав у театрах Києва, Харкова, Одеси (1900-1917). Роботу у театрі Григорій Гаєвський поєднував із педагогічною діяльністю. Григорій Гаєвський – автор першого в Україні навчального посібника з питань режисури та сценографії. В архіві-музеї зберігаються і ці рукописи митця, а на виставці можна побачити київське видання першої частини посібника – «Завдання режисера» (з приватної колекції доктора мистецтвознавства, професора Ганни Іванівни Веселовської).

На виставці презентовано також театральний реквізит української акторки Наталії Ужвій, гримувальну скриньку, сопілку, ляльки з різних вистав актора і режисера Василя Василька (з музейної колекції ЦДАМЛМ).

Запрошуємо всіх шанувальників українського мистецтва відвідати Зелену залу ЦДАМЛМ: понеділок-четвер – 10.00-17.00, п’ятниця – 10.00-16.00 (до 1 березня 2016 року).

Замовлення екскурсій за телефоном 097-232-97-84 (Ілона Таміліна).


_____________

Інформацію підготувала – завідувач сектора просвітньої та виставкової роботи відділу використання інформації документів Ілона Таміліна.


2015
Грудень
25 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського живописця, архітектора Василя Григоровича Кричевського (1873-1952) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Документи пов’язані з життям і творчістю Василя Кричевського зберігаються у особовому фонді художника; цікаві матеріали зберігаються у фонді учня художника, архітектора Петра Костирка; у фонді товариша майстра, письменника Юрія Яновського та у фонді українських колекціонерів. У музейному фонді зберігається мольберт Василя Кричевського, який передав на державне зберігання художник Олександр Іванович Вовк у 1988 році; в меморіальному кабінеті Івана Микитенка є картина Кричевського «Кримський пейзаж», яка свого часу належала родині Косачів. У книжкових колекціях науково-довідкової бібліотеки ЦДАМЛМ України представлені видання 1920-1940-х років, оформлених Василем Кричевським.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фото Василя Кричевського, аквареллю 1928 року, фотоілюстрацією проекту будинку «Роліт» у Києві; листом художника 1940 року; каталогом виставки творів митця 1941 року; обкладинкою творів Яновського.

Запрошуємо дослідників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Василя Кричевського у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

24 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи українського письменника Валер’яна Львовича Поліщука (1897-1937) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд письменника №72 був утворений у 1977 році. Документи Валер’яна Поліщука були передані на державне зберігання дружиною митця Конухес Оленою Іллівною і донькою Людмилою протягом 1968-1971 років. Прижиттєві видання письменника 1920-1930-х років, художньо оформлені Василем Єрміловим та іншими художниками, були передані в 1987 році. До 1989 року окремі документи фонду мали гриф «секретно», і тільки з 1990-х документи стали доступними для ознайомлення.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією письменника із Миколою Хвильовим 1925-го року, репродукцією портрету митця, написаного Олександром Довженком у 1920-ті роки; рукописною чернеткою телеграми з творчих питань; візитною карткою письменника; дарчим написом Поліщука на власному творі 1930 року; екслібрисом до його творів відомої художниці Марії Котляревської.

З описом особового фонду №72 можна ознайомитися на офіційному сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Про архів»: Описи фондів ЦДАМЛМ України.

Дослідників літературного процесу в Україні 1920-х – 1930-х років запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Валер’яна Львовича Поліщука, одного з яскравих представників «Розстріляного Відродження», у читальному залі ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


22 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського письменника, громадського діяча Марка Черемшини (1874-1927) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Листи Марка Черемшини (справжнє ім’я: Іван Юрійович Семанюк) до матері 1925-1926 років надійшли на державне зберігання від племінника письменника Івана Олексійовича Боднарука у 1980 році. За автографи він попросив співробітників архіву-музею надіслати йому двотомник творів Марка Черемшини та роман Павла Загребельного «Роксолана».

Документи пов’язані з дослідженням творчості Марка Черемшини зберігаються у фондах літературознавців Миколи Зерова, Федора Погребенника та в інших особових фондах українських діячів культури; матеріали про вшанування його пам’яті у фонді Спілки письменників.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із автографом листа до матері 1926 року; записами Миколи Зерова про Марка Черемшину; листом Наталі Семанюк, дружини письменника, директора літературно-меморіального музею М.Черемшини у Снятині, до Софії Зерової, дружини літературознавця; обкладинкою видання «Село вигибає» 1925 року та фотографією Марка Черемшини з цього видання.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Марка Черемшини у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

21 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи славетного українського письменника Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930-2014) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд №892 містить творчі матеріали письменника, які він передав на державне зберігання у 1979 році. У фондах видавництв «Веселка», «Молодь», журналу «Барвінок» зберігаються рукописи творів письменника; чимало книжкових видань, українських і зарубіжних, представлено у фондах науково-довідкової бібліотеки.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із цікавими документами: фотографією Всеволода Нестайка 1982 року, малюнком-обкладинкою Василя Євдокименка до першої книжки письменника «Шурка і Шурко», дарчим написом співробітникам архіву-музею на власній книжці «Загадка старого клоуна» 1982 року, обкладинками популярних творів письменника.

Запрошуємо дослідників і шанувальників українського слова ознайомитися з документами про життя і творчість Всеволода Нестайка у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

14 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатної української художниці, народної майстрині Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак (1883-1965) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Документи пов’язані з життям і творчістю Ганни Собачко-Шостак зберігаються у особових фондах художників Алли Горської та Віктора Зарецького, письменника Михайла Стельмаха та у фонді Спілки художників України.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із малюнком «Півні» з художньої збірки Віктора Зарецького, яку передав на державне зберігання у 1991 році його син, літературознавець Олександр Зарецький, разом з іншими подарованими батьку творами. Нотатки Алли Горської про творчість Ганни Собачко свідчать про великий інтерес до самобутнього мистецтва народної художниці серед української інтелігенції у 1960-ті роки; художниця листувалася з Михайлом Стельмахом, шанувальником народного мистецтва, у фонді письменника зберігається мальована листівка з квітами і павичем та новорічними вітаннями письменнику і його дружині. Про присвоєння звання народної художниці України (посмертно) свідчать документи з особової справи Ганни Собачко-Шостак з фонду Спілки художників УРСР, зокрема творча характеристика за підписом Василя Касіяна.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Ганни Собачко-Шостак у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

Листопад
30 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського письменника, педагога, громадсько-культурного діяча Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Документи пов’язані з життям і творчістю Бориса Грінченка, членів його родини надійшли від Галини Ткаченко, дружини письменника Юрія Дольд-Михайлика, у 1967 році, частина надійшла із спецфонду ЦДІА УРСР у 1974 році. У фондах ЦДАМЛМ зберігаються прижиттєві видання творів Грінченка з автографами визначним українським діячам культури.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографіями Бориса Грінченка та його доньки Анастасії, яка брала участь у революційних подіях 1905 року, про що свідчать матеріали судової справи 1906 року; дарчим написом Миколі Могилянському на виданні 1895 року; листом 1910 року від Марії та Бориса Грінченків до Дмитра Грінченка (батька вченого) з м.Оспадалетті (Італії).

З описом особового фонду №15 можна ознайомитися на сайті ЦДАМЛМ України у розділі «Про архів».

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Бориса Грінченка у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

20 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи української поетеси, учасниці літературного шістдесятництва Ірини Володимирівни Жиленко (1941-2013) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд №1032 містить творчі матеріали поетеси, які вона передала на державне зберігання у 1982 році. Документи пов’язані з життям і творчістю Ірини Жиленко також зберігаються в особових фондах письменниці Віри Вовк, літературного критика Анатолія Макарова, літературознавця Івана Світличного, художника Віктора Зарецького та у фондах дитячого видавництва «Веселка», журналу «Вітчизна».

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із автографом вірша Ірини Жиленко 1964 року,з якого довідуємося про її псевдонім; роздумами про місію поета із записів поетеси та із уривком з вірша «Освічення в коханні», який присвячено художниці Катерині Білокур; фотографією поетки; дарчим написом на власній збірці «Вечірка у старій винарні» 1996 року з фонду письменника Дмитра Луценка.

Запрошуємо дослідників і шанувальників українського слова ознайомитися з документами про життя і творчість Ірини Жиленко у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

13 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського архітектора і художника-аквареліста Валентина Августовича Фельдмана (1864-1928) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Життя і творчість митця були пов’язані з Україною, зокрема із Кримом, Харковом і Києвом. Він автор символу Севастополя - пам’ятника затопленим кораблям 1905 року.

Документи митця на державне зберігання надійшли у 1968 році від Георгія Вікторовича Калити, колишнього працівника Академії архітектури. Шість авторських фотоальбомів зроблених Валентином Фельдманом протягом 1903-1924 років були придбані за п’ятдесят карбованців у Калити Г.В. у 1969 році.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із кількома цікавими фотографіями з альбому майстра: Графської пристані міста Севастополя та мешканцями Бахчисарая початку століття, індивідуальною фотографією Валентина Фельдмана 1903 року; малюнком «Стара мечеть у Бахчисараї» 1910 року, що зберігається у фонді архітектора Олександра Вербицького.

Запрошуємо дослідників і шанувальників мистецтва ознайомитися з документами про життя і творчість яскравого майстра кінця ХІХ - початку ХХ століття Валентина Фельдмана у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

Жовтень
2 жовтня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 140-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського архітектора Олександра Матвійовича Вербицького (1875-1958) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Перші документи на державне зберігання надійшли у 1967 році від "Українського науково-дослідного інституту науково-технічної інформації" (УкрНДІНТІ); творчі документи, листи архітектора передала його сестра Єлизавета Матвіївна Бісті з Сімферополя. Серед цінних документів особового фонду №11 - пейзажні замальовки Криму та Києво-Печерської Лаври, створені митцем протягом 1918-1940 років, були придбані за п’ятдесят карбованців у сестри у 1971 році.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією Олександра Вербицького у родинному колі 1904 року; малюнком «Вхід до церкви» 1918 року; посвідченням Київського політехнічного інституту 1921 року; замальовками дерев’яної сакральної архітектури Галичини, які будівничий виконав на звороті бланку; сторінкою з листа до сестри Софії від 1944 року про життя в Києві під час окупації та після звільнення міста.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури ознайомитися з документами про життя і творчість Олександра Вербицького у читальному залі архіву-музею.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

Вересень
11 вересня

До Дня українського кіно у рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» пропонуємо Вашій увазі копії окремих аркушів партитур Леоніда Грабовського, його музики до кінофільмів «Карти» (режисера О.П.Сергієнка за оповіданням А.П.Чехова «Вінт») та «Туманність Андромеди» (режисера Є.Ф.Шерстобитова за однойменним науково-фантастичним романом І.А.Єфремова).

Детальніше

Цього року видатний український композитор Леонід Олександрович Грабовський святкує свій ювілей, а у травні 2013 року він завітав вперше до архіву-музею і «знайшов» свої автографи (!!!) музики до кінофільмів. Так почалося наше спілкування!

5 грудня 2013 року в архіві-музеї відбулися презентація особового фонду Леоніда Олександровича та його авторський концерт за участю сопрано Тамари Ходакової, мецо-сопрано Інни Галатенко, гобоїста Максима Коломійця, піаніста Євгена Громова, а також артистів Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (художній керівник і головний диригент – Валерій Матюхін).

Щиро вітаємо пана Леоніда з його ювілеєм і маємо надію, що зустрічі з Маестро будуть частішими!

З нотними автографами Леоніда Грабовського, його музикою до кінофільмів, що зберігаються у фонді Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка (ф.670, оп.4), Ви можете за попереднім замовленням ознайомитися у читальному залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

_____________

Інформацію підготувала завідувач сектору просвітницької та виставкової роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Ілона Таміліна.


Серпень
3 серпня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 115-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського письменника Юрія Корнійовича (Корнелійовича) Смолича (1900-1976) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Перші документи на державне зберігання письменник особисто передав у 1968 році. Олена Григорівна Смолич, дружина письменника, поповнювала особовий фонд №169 творчими документами, книгами, листами,особистими речами Юрія Смолича протягом 1980-х років. За її участі в архіві-музеї було відкрито меморіальну кімнату талановитого майстра пера.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографіями Юрія Смолича 1920-х років, які засвідчують захоплення митця театром і футболом; дарчим написом на власній збірці творів творчому побратиму Юрію Яновському; обкладинці художника Дмитра Шавикіна до роману «По той бік серця», видання 1930 року; посвідченням №422 делегата з’їзду українського товариства охорони пам’ятників історії та культури 1971 року.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитися з документами у читальному залі та оглянути меморіальний кабінет Юрія Смолича під час екскурсій у архіві-музеї.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


Липень
22 липня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України), які були презентовані на документальній виставці «Іспанія в українському мистецтві» в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї».

Детальніше

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися з художніми творами, присвяченими Іспанії, сторінками перекладів з іспанської на українську з фондів вітчизняних митців.

У фонді українського художника і мистецтвознавця Антона Хомича Середи зберігаються ескізи 1920-х років зроблені для обкладинки книги Мігеля де Сервантеса «Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» у перекладі Миколи Іванова. Документи надійшли на державне зберігання від сестри художника Лідії Хомівни Березанської у 1971 році.

Графічний малюнок Миколи Петровича Глущенка з краєвидом Коста-Брави з альбому 1930-х років «Пейзажі Іспанії» архів-музей придбав у художника за 100 карбованців у 1975 році. Зошит з перекладом роману Мігеля де Сервантеса Сааведри «Завзятий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» перекладач Микола Лукаш особисто подарував архіву-музею у 1970 році. З 1994 року українська письменниця Віра Вовк почала передавати свої документи з Бразилії, серед яких представлений переклад драми Федеріко Гарсія Лорки.

Запрошуємо дослідників і шанувальників літератури і мистецтва ознайомитися з архівними документами у читальному залі.

Години роботи читального залу:

пн.-чт.: 09:00 – 18:00

пт.: 09:00 – 16.45

Останній робочий день кожного місяця – санітарний.

_____________

Добірка архівних документів - головний науковий співробітник сектору виставково-просвітньої роботи відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Алевтина Сукало,

Текст-провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


Травень
22 травня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 103-ї річниці від дня народження представляємо документи видатного українського письменника Михайла Панасовича Стельмаха (1912-1983) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Перші документи на державне зберігання письменник особисто передав у 1968 році. Протягом 1985-1990-х років рідні письменника, дружина і діти, поповнювали фонд №66 творчими документами, книгами, листами,особистими речами Михайла Стельмаха. У 1990 році у архіві-музеї відкрито меморіальну кімнату талановитого майстра пера.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фото Михайла Стельмаха 1914 року із матір’ю; довідкою про роки вчителювання у рідному селі на Вінниччині; дарчим написом на власній збірці поезій 1942 року творчому побратиму Юрію Яновському; портретом, який виконав Карпо Трохименко; листом американського письменника Джона Стейнбека до Михайла Панасовича, написаним після відвідин Києва у 1964 році.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української літератури ознайомитися з документами у читальному залі та оглянути меморіальний кабінет Михайла Стельмаха під час екскурсій у архіві-музеї.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.


8 травня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі представляємо чергову добірку документів з особових фондів митців, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із окремими документами з фонду українського письменника Леоніда Первомайського (1908-1973), який у роки війни разом з іншими письменниками та художниками працював військовим кореспондентом Південно-Західного фронту. У фонді №211 зберігається вірш 1944 року невідомого поета, який розкриває душевні переживання бійця на війні.

У фондах художників Гаврила Пустовойта (1900-1947) та Романа Мельничука (1905-1960) зберігаються документи про творчу діяльність митців у складі фронтових бригад. Прикметно, що у звільненому Києві у 1944 році відбулась виставка художніх робіт у Будинку письменників. Про її учасників свідчить запрошення на відкриття.

Особливу цінність для нас становлять щоденники воєнних років, що відтворюють персональні історії людей, які пережили страшні лихоліття. Гортаючи сторінки щоденника Гаврила Пустовойта, серед інших замальовок бачимо малюнок, датований 8-м травням 1945 року.

У архіві-музеї зберігається щоденник 1943 року ученого-арабіста Тауфіка Гавриловича Кезми (1882-1958), який він вів у окупованому Києві. Представляємо останній запис зі словами вдячності і пошанування загиблих воїнів, зроблений у день звільнення міста від нацистських загарбників.

Ознайомитись з іншими документами, творами про Другу світову війну, що зберігаються у фондах митців, запрошуємо до читального залу ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.


Квітень
24 квітня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі представляємо добірку документів з особових фондів митців, що зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із ескізами, начерками малюнків на тему війни українських художників - Сергія Шишка (1911-1997), Романа Мельничука (1905-1960) та Оксани Павленко (1895-1991), виконаними у роки війни, особистими документами музеєзнавця Марії Кулішової (1906-?) та оперного співака Олександра Гродзинського (1891-1973), які свідчать про долю людей на окупованій території.

Пам’ять про страшну трагедію Другої світової війни зберігається у архівах. Всебічне і об’єктивне висвітлення подій сприяє переосмисленню та розумінню складного минулого, допомагає триматися мужньо у сучасних реаліях.

Дослідників запрошуємо до вивчення документів про Другу світову війну,що зберігаються у фондах письменників та митців, до читального залу ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Оксана Олійник.

Преса

Березень
27 березня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди Міжнародного дня театру представляємо документи видатного українського театрального художника Вадима Георгійовича Меллера (1884-1962) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд художника №1077 був утворений у 1984 році. Документи, начерки, ескізи Вадима Меллера передала в дар архіву-музею донька митця Бригітта Вадимівна Вєтрова. У цьому фонді особливу цінність становлять особисті документи художника початку ХХ століття: матеріали про перебування у Франції, роботу у мистецьких закладах Києва.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фото художника, дипломом Вадима Меллера, виданим Мюнхенською Академію красних мистецтв, посвідченням професора Київського художнього інституту 1926 року, уривком із статті про роль театрального художника та ескізом декорації до вистави «Вишнёвый сад» для Київського театру ім.І.Франка.

Документи Вадима Меллера з особового фонду та з фонду Спілки художників України були використані куратором Тетяною Руденко у статті «Вадим Меллер – місіонер сценографічного авангарду», вміщеній у двомовному каталозі виставки «Інсценізація українського авангарду 1910–1920-х років» (видавництво Родовід), яка триває в Українському Музеї в Нью-Йорку з 14 лютого 2015 року.

У фондах ЦДАМЛМ України також зберігаються особисті документи та листи дружини митця, художниці Ніни Генріхівни Генке-Меллер (1893-1954).

Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Вадима Георгійовича Меллера у читальному залі ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Преса

13 березня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-ліття з дня народження представляємо документи українського письменника Івана Даниловича Дніпровського (справжнє прізвище - Шевченко) (1895-1934) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд письменника №144 був утворений у 1976 році. Документи Івана Дніпровського передала в дар архіву-музею дружина митця Марія Михайлівна Пилинська. Вона зберегла рукописи творів, щоденники, листування Івана Дніпровського – унікальні свідчення про літературне життя України 1920-х – початку 1930-х років. До 1989 року цей фонд мав гриф «секретно», і тільки з 1990-х документи стали доступними для ознайомлення.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із фотографією письменника 1930-го року, рукописом біографії 1923 року, надісланим українському бібліографу Миколі Плевако; посвідченням члена художньої ради театру «Березіль», ескізом обкладинки до книги «Березень» 1931 року, виконаним Василем Кричевським; уривком листа Марії Пилинської до перекладача Феофана Скляра про особистий архів Івана Дніпровського.

У фондах ЦДАМЛМ України зберігаються прижиттєві видання творів Івана Дніпровського з дарчими написами письменників, художньо оформлені Анатолем Петрицьким та іншими художниками.

Дослідників літературного процесу в Україні 1920-х – 1930-х років запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Івана Даниловича Дніпровського у читальному залі ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

Лютий
27 лютого

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи з колекції екслібрисів Ростислава Івановича Олексіїва (1909–1984) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Ростислав Іванович Олексіїв - вчений-хімік, колекціонер, сонетист аматор, все життя збирав книжки, рідкісні видання з україністики. Колекція екслібрисів Олексієва була передана в дар архіву-музею вдовою Євгенією Миколаївною Чорбою у 1989 році.

У ЦДАМЛМ України було утворено фонд колекції №1138, де окрім екслібрисів знаходяться бібліотечні штемпелі та ярлики власників книг, різних установ та закладів - загалом 6800 документів за 1868-1985 рр.

Цінним свідченням для розуміння кола зацікавлень колекціонера є лист Ростислава Олексієва до літературознавця Бориса Антоненка-Давидовича 1971 року. Про зовнішні риси книголюба можна скласти уявлення з екслібрису художника Куріса Л.М., який зберігається у фонді.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із унікальними екслібрисами 1930-х років, виконаними українськими художниками Павлом Ковжуном для бібліографа Володимира Дорошенка, Робертом Лісовським для мовознавця Василя Сімовича.

Про спільні літературні інтереси Ростислава Олексієва та видатного українського поета Миколи Зерова (1890-1937) довідуємося з листування 1930-х років, представленого у особовому фонді поета (ЦДАМЛМ України, ф.28, оп.1, од.зб.165). Завдяки Ростиславу Івановичу збережені автографи поезій, літературознавчі роздуми Миколи Зерова.

У фонді зберігаються оригінальні екслібриси українських та зарубіжних художників, виписки про власників та авторів книжкових знаків, листування з відомими екслібрисистами.

У 2003 році 37 робіт з фонду Р.Олексіїва експонувалися на міжнародній виставці "Історія та культура України в дзеркалі мистецтва українського екслібрису XX сторіччя" у Лейпцигу. Екслібриси ЦДАМЛМ України включено до каталогу Міжнародної виставки.

Запрошуємо дослідників і шанувальників української культури до ознайомлення із всесвітом книжкових знаків, зібраних Ростиславом Олексіївим, у читальному залі ЦДАМЛМ України.

Гортай листки, де я також шукав

Ознаки душ, подібних до своєї

Люби рядків окреслені алеї

Екслібрис мій поміть на тлі оправ.

Ростислав Олексіїв

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

18 лютого

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-ліття з дня народження представляємо документи видатного українського художника-авангардиста Анатолія Галактіоновича Петрицького (1895-1964) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд художника №237 був утворений у 1969 році. Документи Анатолія Петрицького передала в дар архіву-музею дружина митця Лариса Миколаївна Петрицька. Особливо цінні ескізи театральних костюмів були придбані за 680 карбованців у вдови художника, окремі художні твори були придбані у вдови художника Василя Єрмилова та у художника Костянтина Єлеви.

Впродовж 1970-х – 1990-х років фонд поповнювався документами від рідних художника: сина Анатолія Анатолійовича Петрицького, двоюрідної сестри Франкель Ольги Георгіївни, мистецтвознавця Дмитра Омеляновича Горбачова.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із вибраними сторінками з рукопису спогадів про дитинство та юність художника, цікавим артистичним фото 1916 року, ескізом декоративного розпису 1917 року для вистави, документом про направлення на навчання 1922 року, замальовкою казахського національного одягу з альбому 1943 року, зробленого Петрицьким в евакуації в краєзнавчих музеях.

У фонді зберігаються цінні живописні та графічні роботи майстра, листування з видатними митцями, макети театральних декорацій.

Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Анатолія Галактіоновича Петрицького у читальному залі ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

Січень
30 січня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи визначної української художниці Оксани Трохимівни Павленко (1895-1991) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особовий фонд №356 берегині спадщини школи монументального живопису Михайла Бойчука був утворений у 1972 році. Частину документів Оксана Павленко передавала в дар архіву-музею особисто. Особливо цінні роботи, альбоми зарисовок, листи були придбані за 2100 карбованців. Впродовж 1970-х – 1990-х років фонд поповнювався документами від мистецтвознавця Бориса Борисовича Лобановського, племінниці художниці Олени Іванівни Алексєєвої, журналіста Володимира Григоровича Гури.

В он-лайн режимі пропонуємо ознайомитися із начерками автопортрету та портрету Івана Падалки, фото Оксани Трохимівни 1920 року, посвідченням про відрядження від Межигірського керамічного технікуму з автографом Василя Седляра, листом від Івана Падалки з Харкова.

Документи і художні твори з особового фонду Оксани Павленко експонуються на художньо-документальній виставці «Плеяда бойчукістів», яка триває у ЦДАМЛМ України до 6 лютого 2015 року. У рамках виставки у виставковому залі «Хлібня» 4 лютого о 17:00 відбудеться лекція-презентація документів з фондів ЦДАМЛМ України, присвячена творчості славетних художників-бойчукістів.

Дослідників і шанувальників українського мистецтва запрошуємо до вивчення документів про життя і творчість Оксани Трохимівни Павленко у читальному залі ЦДАМЛМ України.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

16 січня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського письменника Юрія Івановича Яновського (1902-1954) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

Особисті документи, книги, меморіальні речі з квартири Юрія Яновського були передані на зберігання до архіву-музею Микитою Михайловичем Шумило, секретарем комісії по літературній спадщині письменника, протягом 1967-1973 років.

Частину документів передали в дар рідні письменника та його дружини, актриси Тамари Жевченко-Яновської. Листування з дружиною, щоденник 1930-1950-х років були придбані архівом-музеєм у Ольги Георгіївни Горської, матері актриси, за 500 карбованців.

Книжкова колекція майстра слова містить понад 2000 унікальних видань, які протягом життя збирав Юрій Іванович. Серед них чимало книг з дарчими написами від колег по перу. Автором екслібрису до книг бібліотеки письменника був український художник Василь Кричевський.

Пропонуємо до уваги фотографію Юрія Яновського 1926 року, коли він працював літературним редактором на Одеській кінофабриці.

Представляємо цікаві документи 1940-х років з особового фонду письменника №17: шарж на Юрія Яновського та художника Олексія Шовкуненка Тамари Жевченко з альбому малюнків 1943 року, посвідчення-візу військового кореспондента на Нюрнберзькому процесі 1945 року.

У фонді зберігається роман «Вершники», пробитий кулями на фронті Другої Світової війни у 1944 році.

У меморіальному кабінеті Юрія Яновського, який укомплектовано для основної експозиції архіву-музею наприкінці 1970-х років, все як за життя письменника, яке обірвалося у 1954 році: фотографії рідних, макет вітрильника «Товариш», на якому Яновський мандрував Україною у 1933 році, картини Олексія Шовкуненка, Миколи Глущенка та Володимира Литвиненка, сувенірна кераміка і раритетні видання, трофейна шафа-секретер епохи бароко.

Запрошуємо ознайомитися з документами у читальному залі та оглянути меморіальний кабінет Юрія Яновського під час екскурсій у архіві-музеї за адресою: вул. Володимирська, 22А.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

2014
Грудень
26 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного російського письменника, автора повісті «В окопах Сталинграда» Віктора Платоновича Некрасова (1911-1987) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

У фонді Спілки письменників України зберігається особова справа члена Спілки письменників СРСР Некрасова Віктора Платоновича, пропонуємо ознайомитись з автобіографією письменника та документом про виключення зі Спілки за правозахисну діяльність.

У 1990-х роках друзі Віктора Некрасова передали до ЦДАМЛМ України листи, родинні та особисті фотоальбоми.

У фонді російської поетеси, літературознавця Євдокії Миронівни Ольшанської (1929-2003), яка входила до дружнього кола митця, зберігаються листи 1960-х роках.

Повість «В родном городе» з дарчим написом українському поету Володимиру Сосюрі зберігається у науково-довідковій бібліотеці архіву-музею.

Запрошуємо дослідників ознайомитися з документами про життя і творчість Віктора Некрасова у читальному залі архіву-музею за адресою: вул.Володимирська, 22А.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Олійник Оксана Григорівна.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

12 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського поета, прозаїка, перекладача 1920-1930-х років Майка (Михайла) Гервасійовича Йогансена (1895-1937) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

До цінних документів про Майка Йогансена належить фотографія членів Спілки пролетарських письменників «Гарт» у Харкові 1924 року, фоторепродукція портрету митця, написаного Олександром Довженком наприкінці 1920-х років. Ці документи зберігаються в особовому фонді №144 українського письменника Івана Даниловича Дніпровського (1895-1934). Впродовж 1969-1974 років дружина письменника, український мовознавець Пилинська Марія Михайлівна передавала на державне зберігання до ЦДАМЛМ УРСР листи, фотографії діячів літературного Харкова доби революційного Відродження.

Листи поета 1920-х років знаходимо у фонді №195 українського літературознавця, упорядника «Біографічного словника українських діячів» Михайла Михайловича Могилянського (1873-1942).

У книжковій колекції видатного українського письменника Юрія Яновського, що зберігається у ЦДАМЛМ України, є прижиттєві видання творів 1930-х років з дарчими написами Майка Йогансена.

Архів-музей пропонує шанувальникам і дослідникам українського культури долучатися до вивчення життя і творчості «найграйливішого і найменш дослідженого поета доби українського Відродження» Майка Йогансена (прикметне означення літературознавця Соломії Павличко) через архівні документи.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, куратор віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА"(АВС) Олійник Оксана Григорівна.

Передрук матеріалів дозволяється з обов’язковим посиланням на джерело і автора.

Преса

5 грудня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та до 110 річниці з дня народження представляємо документи видатного українського художника Михайла Гордійовича Дерегуса (1904-1997) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України).

Детальніше

У 1968 році Михайло Гордійович особисто передав документи на державне зберігання в ЦДАМЛМ України. Серед особистих документів художника у фонді №119 знаходимо посвідчення студента за 1926 рік Харківського художнього технікуму, згодом перетвореного на інститут, з автографом українського пейзажиста Миколи Бурачека, на той час управляючого закладом. Побачити майстра за мольбертом на пленері у Кончі-Заспі можна на маловідомому фото 1959 року.

Автобіографія Михайла Гордійовича 1950 року зберігається у фонді Національної спілки художників України (ЦДАМЛМ України, ф.796, оп.2, од.зб.70, арк.5-6.)

Ознайомлення з начерком портрета Михайла Дерегуса, що зберігається у особовому фонді Тетяни Нилівни Яблонської (1917-2005), дозволяють прослідкувати підготовчий етап реалізації творчого задуму художника.(ЦДАМЛМ України, ф.731, оп.1, од.зб.2, арк.20).

З архівними документами М. Дерегуса можна ознайомитися у читальному залі ЦДАМЛМ України, який працює з 10 до 17 год., крім суботи і неділі та останнього робочого дня місяця.

_____________

Інформацію підготувала провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України, куратор віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА"(АВС) Олійник Оксана Григорівна.

Преса

Листопад
28 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського художника Олексія Олексійовича Шовкуненка (1884–1974) – до 130-річчя від дня його народження.

Детальніше

Особовий фонд митця зберігається у ЦДАМЛМ України під номером 658. 200 справ за 1913–1977 роки увійшли до опису 1. З іншими 462 документами, що увійдуть до опису 2, також невдовзі можна буде ознайомитися у читальному залі Архіву-музею. Крім того, документи О. Шовкуненка можна знайти у фонді Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (ф. 979), лауреатом якої художник став у 1970 році за серію портретів та цикл нових пейзажів, а також інших особових фондах, фондах установ та організацій. Це, зокрема, своєрідний «творчий діалог» поміж сучасниками – О. Шовкуненком та поетом Павлом Тичиною: вірш П. Тичини з присвятою О. Шовкуненку та портрет П. Тичини роботи О. Шовкуненка. Серед інших маловідомих документів – фотографія студентських років; фотопортрет початку 1930-х років, часу викладання в Одеському художньому інституті; дружній шарж Тамари Яновської, дружини письменника Юрія Яновського; фотографія із студентами під час заняття у майстерні.

Преса

21 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської (1863-1942) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Детальніше

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається фонд №308 українського філолога, першого завідувача Чернівецького літературного музею Ольги Кобилянської – Ельпідефора Варталомійовича (Матвійовича) Панчука, чоловіка названої доньки письменниці Олени-Галини.

У 1970 році архів-музей придбав за 500 карбованців у Олени та Ельпідефора Панчуків фотографії рідних і друзів Ольги Кобилянської, роботи подруги, першої жінки-художниці Буковини Августи Кохановської (1866-1927). У 1972 році вони передали в дар архіву-музею щоденники, ескізи, листи Августи Кохановської( ЦДАМЛМ України, ф.309).

Цінні документи Ольги Кобилянської зберігаються у різних фондах ЦДАМЛМ України: особисте фото 1908 року з дарчим написом у фонді фольклориста Федора Івановича Лаврова (ф.1039, оп.1, од.зб.361, арк.1, 1 зв.), візитівка із словами співчуття до Наталії Юліанівни Гладилович, товаришки по Союзу українок Галичини у фонді її чоловіка, письменника Андрія Яковича Чайковського (ф.419, оп.1, од.зб., арк.10).

Цікава історія зберігання монографії «О.Кобилянська і Ф.Ніцше» 1928 року видання у бібліотеках різних установ: є штампи Українського Вільного Університету у Празі, ЦДІАК УРСР та спецфонду ЦДАМЛМ УРСР. З 1990-х років видання доступне для ознайомлення у архіві-музеї.

Запрошуємо дослідників українського мистецтва ознайомитися з документами життя і творчості Ольги Кобилянської у читальному залі архіву-музею за адресою: вул.Володимирська, 22А.

Преса

14 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 125-річчя з дня народження представляємо документи видатного українського письменника - класика сатиричної прози ХХ століття Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) (1899-1956) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Детальніше

Документи особового фонду Остапа Вишні №188 (спогади, листи, рукописи) були передані в дар ЦДАМЛМ УРСР дружиною письменника Варварою Олексіївною Губенко – Маслюченко у 1982-1984 роках.

З самобутніми фейлетонами, літературними шаржами Остапа Вишні 1920-х- початку 1930-х років можна ознайомитися у журналах «Червоний шлях», «Всесвіт», «Червоний перець», які зберігаються у ЦДАМЛМ України.

Спочатку письменник друкувався під псевдонімом Павло Грунський, згодом став підписувати твори - О.В. та Остап Вишня.

Дружній шарж на Остапа Вишню роботи Олександра Довженка (псевдонім Сашко) якраз переносить нас до часу спільної роботи митців у пресі Харкова в середині 1920-х років. (ЦДАМЛМ України, ф.464, оп.1. од.зб.16188. арк.3.).

В архіві є унікальне фото 1929 року, де Остап Вишня серед українських та російських письменників (ф.1035, оп.1,од.зб.5, арк.1.).

Особова справа Остапа Вишні, члена Спілки письменників СРСР, зберігається у фонді Спілки письменників України (ЦДАМЛМ України, ф.590, оп.5, од.зб.120).

Цікавий маловідомий портрет Остапа Вишні виконаний Зіновієм Шендеровичем Толкачовим (1903-1977) зберігається у фонді художника (ЦДАМЛМ України, ф.778, оп.1, од.зб.31.).

У віртуальному проекті «АВС» представлено невелику частку документів Остапа Вишні, які зберігаються у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, з іншими документами талановитого майстра дотепного слова запрошуємо ознайомитися у читальній залі архіву-музею.

Преса

7 листопада

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського поета Василя Стуса (1938-1985) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України, ф.1148).

Детальніше

У фонді №1148 зберігається особова справа Василя Семеновича Стуса про його роботу з січня по травень 1966 року в Центральному державному історичному архіві у м. Києві (ЦДІА УРСР). На той час історичний архів розміщувався у приміщенні бурси на території Софійського заповідника, де зараз знаходиться архів-музей. Документи надійшли на зберігання до ЦДАМЛМ України від історичного архіву впродовж 1990-х років.

Надзвичайну цінність для вивчення життєвого і творчого шляху поета, формування його світогляду становлять листи Василя Стуса до Андрія Малишка, які зберігаються у фонді поета ( ЦДАМЛМ України, ф.22).

Саме Андрій Самійлович Малишко (1912-1970) став для молодого поета літературним «хрещеним батьком», підтримавши першу публікацію віршів Василя Стуса у «Літературній газеті» у 1959 році.

Листи Василя Стуса до Андрія Малишка передала на зберігання до ЦДАМЛМ УРСР у 1968 році його дружина, поетеса Любов Василівна Забашта (1918-1990).

Лист 1959 року, адресований Андрію Малишку і Любові Забашті, передав у 1990-х роках до фонду Андрія Малишка син поетеси, Ігор Валентинович Забашта.

Запрошуємо до читальної зали архіву-музею ознайомитися з листами Василя Стуса до Віри Вовк, Любові Забашти, Михайлини Коцюбинської та Андрія Малишка.

Преса

Жовтень
31 жовтня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського художника Миколи Петровича Глущенка (1901-1977) з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України: родинні фото, листівки з-за кордону та пейзажі Донбасу, Києва, графічний портрет Миколи Глущенка, роботи невідомого автора ( ЦДАМЛМ України, ф.49, оп.1, 2).

Детальніше

Саме в останній день жовтня тридцять сім років тому художник відійшов у вічність. Перші надходження до фонду зробив особисто Микола Петрович у 1968 році, подарувавши архіву-музею свої листи, афіші, каталоги виставок. Друге надходження відбулося також за життя митця : у 1974 році були придбані за 11195 карбованців художні роботи 1920-1930-х років. Книжки, статті, проспекти, запрошення з виставок Микола Глущенко передав у дар.

У листопаді 1978 року було відкрито меморіальну майстерню народного художника Миколи Глущенка у ЦДАМЛМ УРСР.

В останні десятиліття особливий інтерес до Миколи Глущенка викликаний не тільки до його художньої творчості, але й через розвідницьку діяльність у роки перебування за кордоном.

У 2014 році окремі роботи «паризького» періоду експонувалися на документальних виставках у рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї», які презентували зв’язок української та французької культур.

Максим Рильський, палкий прихильник творчості Глущенка, у присвяченій йому поезії з циклу «Київська осінь» писав:

Можна часом висловить пейзажем

Те, для чого слів людських нема.

Преса

24 жовтня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи-свідчення про Першу світову війну: лист Олексія Почтенного до Дмитра Гордєєва, відправлений з Києва у жовтні 1917 року (ЦДАМЛМ України, ф.208, оп.2, од.зб.169, арк.5). Обидва належали до мистецької групи харківських художників «Блакитна лілія» (1908-1911).

Детальніше

Гордєєв Дмитро Петрович (1889-1968) – український мистецтвознавець, працював у Харкові та Тбілісі. Документи з першого надходження до особового фонду Д. П. Гордєєва (ф. 208) були придбані за 400 карбованців у його дружини Ніни Миколаївни Васильєвої у 1969 році. Друга частина документів, що увійшли до опису 2, передавалася родичами і друзями митця протягом 1994–2012 років.

Почтенний Олексій Петрович (1895-1942) – український і російський художник. З початком Першої світової війни пішов на фронт добровольцем. Воював у Карпатах артилеристом-наводчиком. Був нагороджений Георгіївськими хрестами усіх чотирьох ступенів.

Цікавий документ зберігається у фонді історика, архівіста Івана Михайловича Каманіна – завірена копія свідоцтва доньки вченого, Анни Іванівни Каманіної, про нагороду срібною медаллю «За усердие» за сумлінну працю сестрою милосердя у лазареті Києво-Печерської лаври під час військових дій на Південно-Західному фронті у 1916 році (ЦДАМЛМ України, ф.1303, оп.1, од.зб.280, арк.1).

Сто років тому так само як зараз бійці на фронті та у шпиталях потребували теплих речей, милосердя і віри в перемогу. Пам’ятаймо героїв!

Преса

17 жовтня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського художника-конструктивіста, яскравого представника українського авангарду Єрмилова Василя Дмитровича (1894-1968).

Детальніше

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається особовий фонд Василя Єрмилова під № 337.

Документи передавалися в дар ЦДАМЛМ України вдовою художника Єрмиловою Іриною Яківною протягом 1971-1972 років. Розпис агітпоїзда «Червона Україна» (1921) та ескізи костюмів до постановки п’єси «Лісова пісня» Лесі Українки (1920-ті) були придбані за 300 карбованців.

Окремі документи у 1973 році передали мистецтвознавці Зиновій Фогель та Ігор Диченко. У 1990-ті фонд поповнився листами Василя Єрмилова із зібрання художника Віктора Платонова та документами від мистецтвознавця Дмитра Горбачова.

У 2011 році архівні матеріали з фонду В.Єрмилова експонувалися на міжнародній виставці «Василь Єрмилов» у НКММК «Мистецький Арсенал».

У 2012 році за матеріалами фонду художника були видані дослідження «Василий Ермилов ожидает весну» Тетяни Павлової та «Василий Ермилов: Материалы к творческой биографии художника» Олександра Парніса.

Окремі архівні документи з фонду ЦДАМЛМ України демонструються у документальному фільмі-есе «Конструктор Василь Єрмілов» (2014), присвяченому 120-річчю від дня народження художника.

Ласкаво запрошуємо до читальної зали архіву-музею ознайомитися з матеріалами архівного фонду «харківського генія дизайну», як називає Василя Єрмилова натхненний популяризатор його творчості Дмитро Омелянович Горбачов.

Преса

10 жовтня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи визначного вірменського і українського кінорежисера Сергія Йосиповича Параджанова (1924-1990) з фондів ЦДАМЛМ України.

Детальніше

Впродовж двох десятиліть творчість митця була пов’язана з Україною, він став гордістю українського поетичного кіно.

Представлено документи з фондів митців, які спілкувалися з режисером: письменниці Віри Вовк – фото з дарчим написом, лист Сергія Параджанова до художника-шістдесятника Опанаса Заливахи з ув’язнення та дружній шарж на Сергія Параджанова українського скульптора Еммануїла Петровича Миська. Іван Дзюба писав: “Тим, хто знав Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили живого генія”.

Преса

3 жовтня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» («АВС») представляємо автограф вірша «Зустріч» Ліни Василівни Костенко і малюнок до нього з фонду видатного українського поета і громадського діяча Павла Григоровича Тичини (ф. 464, оп. 1, спр. 8503).

Детальніше

Цікава історія цих документів, до яких дотичні імені видатних поетів XX століття.

Особовий фонд Павла Тичини (1891- 1967) в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України був започаткований у 1968 році.

Майбутня поетеса подарувала Павлу Тичині свої твори під час відвідування ним, на той час народним комісаром освіти України, середньої школи № 123 м.Києва, в якій вона навчалась у 1945 році. Зошити з поезіями та малюнками були передані на зберігання до ЦДАМЛМ України після смерті поета і зберігалися в архіві Павла Тичини у розділі «Листування з авторами-початківцями».

У 2010 році до 80-річчя Ліни Костенко співробітники ЦДАМЛМ України опублікували інформацію про унікальний документ у журналі «Архіви України».




Зустріч
(Серед доріг Німеччини)
Тебе зустрів я в куряві доріг.
Хиталась ти, немов серед туману.
Спинився я – повірити не міг,
Тай хто б пізнав в тобі Оксану ?
Тебе я бачив в золоті полів,
Сміялись сині очі…
Я слухав твій чудовий спів
В садочку серед ночі.
Згадав я також, як в імлі
Ранковій, в поле жати
По вільній ти ішла землі.
Хотілось жить, співати.
В вечірній час, у тихому садку.
Десь соловей над річкою дзвенів.
Верталась ти в зеленому вінку,
В собі несучи подихи полів.
Дивлюсь на тебе, і в моїй уяві
Встають щасливії ті дні,
Коли в очей твоїх темряві
Іскрились зіроньки ясні.
Тепер… о що це? Чорная коса,
Сріблястим блиском чом вона повита ?
Оксано ! Де ж твоя краса,
Де постать сміла, гордовита ?
Так сумно очі чом звела,
А в них печалі море ?
Чому не сходить із чола
Тяжкая дума, горе ?
Я знаю, серце, - ти радієш,
Що бачиш знов своїх бійців,
Та щастя виказать не вмієш –
Багато довгих місяців
Тебе, коханая, гнобили…
Стоїш без волі ти, без сили.
Ти в поле дивишся кудись…
Оксано, серце, усміхнись !
Ти знов між рідними братами,
Тебе чекає мати.
І знов, обвіяна полями
Ти скоро будеш жати
Не горе й сльози на чужині –
Пшеницю, жито на Вкраїні.
Вже скоро, скоро засміються
Твої глибокі очі.
Пісні чарівнії зіллються
Із подихами ночі…
Березень 1945 р.

Вересень
26 вересня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо документи видатного українського композитора, диригента, музично-громадського діяча Кирила Григоровича Стеценка (1882–1922) – автора численних хорових, вокально-інструментальних творів, духовної музики, музики до драматичних вистав тощо.

Детальніше

Особовий фонд Кирила Стеценка (ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од.зб. 72), що містить автографи композитора та авторські коректури, листування, біографічні документи, фотографії тощо, має вкрай цікаву історію формування.

Перші відомості про створення фонду знаходимо у протоколі засідання експертно-оціночної комісії ЦДАМЛМ УРСР від 03.07.68 р., у якому зафіксоване повідомлення співробітника архіву-музею Л. К. Забарило: «Син композитора Стеценка К.Г. Вадим Кирилович Стеценко запропонував купити матеріали батька: рукописи нот (друкованих і недрукованих) – 106 аркушів; 19 давніх дуже цікавих фотографій, записку Стеценка, 3 листи Козицького, друковані ноти». Документи були оцінені у 450 крб. та передані до ЦДАМЛМ дітьми композитора – Вадимом та Анастасією. До 1973 р. родина К. Г. Стеценка подарувала архіву-музею декілька інших документів та видань, які доповнили зібрання.

У 1977 р. «Шкільний співанник» (1918 р.) разом з доповіддю «Українська пісня в народній школі» (1917 р.) були вилучені з основного фонду та передані на таємне зберігання; у 1990 р. ці визначні роботи композитора були повернені на загальне зберігання.

ЦДАМЛМ України пишається тим, що має у своєму зібранні документи видатного композитора-класика початку ХХ ст., та запрошує дослідників вітчизняного мистецтва ознайомитися з ними у читальному залі архіву-музею.

Преса

19 вересня

В рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо ранні твори народної художниці Марії Оксентіївни Примаченко (1909-1997) з фондів ЦДАМЛМ України.

У 1970 році були придбані три акварельні малюнки 1930-х років з казковими звірами (Ф.465,оп.1,спр.1) у Рудякової Елли Пименівни.

Детальніше

У 1973 році Марія Примаченко особисто подарувала архіву свою роботу «Дика овечка» і світлину з сином Федором з дарчим написом на згадку.

У 1973 році до архіву надійшла на зберігання велика колекція портретних фотографій художниці від кінооператора Олександра Івановича Антипенка.(Ф.465, оп.3, Спр.1-7).

У фондах українських письменників Михайла Стельмаха та Олександра Корнійчука зберігаються вітальні листівки-малюнки від Марії Примаченко. А також твори 1980-х років з дарчими написами митцям, які захоплювались талантом художниці.

За висловом Павла Тичини: «Марія Примаченко – великий майстер. Енергія її невичерпна. Це велика художня сила.»

Запрошуємо до архіву ознайомитись з художньою спадщиною Марії Примаченко, дивовижним світом кольорів і образів, рідним джерелом творчості.

МУЗЕЙНИЙ ПРОСТІР

Сайт Комітету з національної премії ім.Т.Шевченка

Жінка-Українка


12 вересня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо скульптуру (бюст), прижиттєві видання творів та світлину видатного українського історика, Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834-1908). Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України міститься в колишньому приміщенні Центрального історичного архіву України м. Києва (Софійська бурса, територія Національного заповідника „Софія Київська”), який у 1920-х рр. носив ім’я Володимира Антоновича.

Детальніше

Бюст В. Антоновича, виконаний італійським скульптором Луїджі Йоріні з нагоди 30-річчя діяльності вченого в Київському університеті (1890 р.) на кошти українського колекціонера, збирача старожитностей, В.Тарновського (молодшого), був переданий до історичного архіву дружиною вченого Мельник Катериною Миколаївною у 1920-ті роки. На початку 1930-х рр. ім’я вченого було віднесено до списку „буржуазно-націоналістичних істориків”, тривалий час бюст знаходився у сховищах архіву. З 1998 року відреставрована скульптурна пам’ятка кін. ХІХ ст. представлена у виставковій галереї ЦДАМЛМ України.

У фонді історика І. Каманіна, одного з учнів В. Антоновича, зберігається світлина В. Антоновича з дарчим написом на звороті (ф. 1303, оп. 1, од. зб. 24), яку передала до ЦДАМЛМ України донька історика – Каманіна Катерина Іванівна у 1969 році.

У книгосховищі Науково-довідкової бібліотеки архіву-музею зберігаються прижиттєві видання В.Антоновича: „Последние времена казачества на правой стороне Днепра. По актам с 1679 по 1716 г.” К. 1868, „Археологическая карта Киевской губернии” К., 1895, „Монеты древнего мира” К., 1896, які були придбані у спадкоємця колекції книг українського літературознавця, бібліографа Плевако Миколи Антоновича у 1969 році.

Книгу “Хмельниччина в повісті Г.Сенкевича” (переклад В.Гнатюка), видання Союзу Визволення України, Відень, 1917, подарував літературознавець Ф.Погребенник у 1970 році. Це видання знаходилось у спецфонді ЦДАМЛМ України, стало доступним для роботи у 1990-ті роки.

Культура і життя №38 від 19-25.09.2014 р.


5 вересня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» та з нагоди 120-річчя з дня народження представляємо унікальні зразки малярської спадщини видатного українського кінорежисера Олександра Петровича Довженка (1894-1956) з фондів ЦДАМЛМ України.

Автопортрет 1924 року (олія) був переданий до архіву-музею з Москви Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей у 1994 році.

Детальніше

В особовому фонді №332 українського живописця Льва Крамаренка зберігається перший номер журналу «Всесвіт» за 1925 рік, в якому Олександр Петрович працював художником під псевдонімом Сашко.

За влучним висловом Володимира Сосюри, у ілюстраціях і малюнках Олександра Довженка середини 1920-х років «віртуозними лініями і скупими штрихами відбита сама наша історія».

PROSTIR.MUSEUM


Серпень
29 серпня

У рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» представляємо членський квиток Спілки письменників СРСР за № 6605 видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка (1935–1963), виданий 1 жовтня 1963 року. У 1983 році документ був переданий на зберігання до ЦДАМЛМ УРСР матір’ю поета Ганною Федорівною Симоненко-Щербань.

Детальніше

Крім нього у фонді 1214 зберігаються автографи двох віршів Василя Симоненка 1955 року – «На честь свого двадцятиріччя», «Не докорю ніколи і нікому...», листи до друга, відомого поета Миколи Сома. Ще один цікавий документ можна знайти у фонді літературознавця Леоніда Коваленка (ф. 878, оп. 1, од.зб. 328) – це звернення Симоненка до Спілки письменників про опіку та матеріальну підтримку матері та родини після його смерті, написане за день до смерті.

...Моє життя – розтрощене корито
І світ для мене – каторга і кліть!
Так краще в тридцять повністю згоріти,
Ніж до півсотні помаленьку тліть.

1955 р.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка

ВКонтакте


24 серпня

У День Незалежності в рамках віртуального проекту "АРХІВажлива СПРАВА" представляємо одну з перлин музейного фонду архіву-музею.

Олександр Саєнко. «Козак Мамай». Інкрустація соломою. 1928 р. (фото)

Детальніше

Виконано для оформлення приміщення історичної секції ВУАН у Києві під керівництвом Василя Кричевського (нині будівля СБУ на вул. Володимирській, 35). Панно надійшло до музейного фонду ЦДАМЛМ УРСР від драматурга і громадського діяча Олександра Корнійчука, який придбав роботу безпосередньо у Олександра Саєнка.

Наш лицар співає баладу, пильно на світ поглядає, а його баский кінь спочиває...

У фонді О.Корнійчука зберігається довідка О.Ф. Саєнка про історію створення панно - авторизований машинопис, 1981 р.(скан)


20 серпня

АРХІВажлива СПРАВА

До 23-ї річниці Незалежності України Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує довготривалий віртуальний проект «АРХІВажлива СПРАВА», покликаний познайомити широке коло дослідників та шанувальників вітчизняної культури з унікальними документами, книжковими виданнями та музейними предметами, що зберігаються у нашій установі. Ви зможете не лише побачити їх електронні копії на нашому офіційному сайті та на сторінці у мережі Facebook, а й прочитати, коли і яким чином ці документи потрапили до ЦДАМЛМ України, які особисті й історичні колізії супроводжували їх появу на світ.

Детальніше

Щотижня ми знайомитимемо Вас із:

– автографами найвідоміших чи несправедливо забутих творів письменників, поетів, драматургів, мистецтвознавців, критиків;

– нотними автографами опер, балетів, симфоній, ораторій, кантат, пісень, інструментальних композицій, без яких неможливо уявити історію української музичної культури;

– видатними творами живопису та графіки, а також підготовчими ескізами та начерками до них, що дозволяють прослідкувати усі етапи реалізації творчого задуму;

– приватним та офіційним листуванням відомих особистостей, що проливає світло на чимало драматичних моментів історії України;

– не розтиражованими фотографіями, які знайомлять із «неофіційними обличчями» класиків;

– першодруками та прижиттєвими виданнями творів видатних українців, у тому числі тими, що були видані зусиллями української діаспори та довгий час складали т. зв. «спецфонд»;

– предметами побуту та одягу наших фондоутворювачів, створеними їх власними руками вишивкою, писанками, керамікою, а також театральними декораціями, скульптурами малих форм та ін. музейними експонатами.

Сьогодні в архіві-музеї зберігаються 1403 фонди (з них 1281 – особового походження), які налічують понад 300 тис. справ, а також близько 200 тис. друкованих видань та понад 17 тис. музейних предметів. Сподіваємося, що «АВС» стане для багатьох з Вас архівною «абеткою», першим кроком на шляху до народження ґрунтовних мистецтвознавчих досліджень, яскравих наукових відкриттів та потужного входження українського мистецтва у світовий контекст!

Преса